Згідно з офіційною класифікацією, електрошокер належить до зброї нелетальної дії, тобто при використанні він не призводить до загибелі чи отримання серйозних травм у тих, проти кого був застосований. Головна мета використання електрошокової зброї – нейтралізація супротивника на той період часу, якого жертві нападу достатньо для забезпечення власної безпеки. При цьому шкода здоров'ю та загальному фізичному стану нападника зводиться до мінімуму.

Конструктивно електрошокери можна поділити на два основні класи: контактні та дистанційні. У контактних шокерів шипи, що проводять електричний розряд, розташовані на корпусі пристрою, тому однією з обов'язкових умов їх застосування є безпосередній контакт зі супротивником. У дистанційних електрошокерів електроди викидаються на відстань кількох метрів, що дозволяє не підпускати нападника на близьку відстань.

Корпус електрошокера зазвичай виготовляється з міцного пластику й виконується у вигляді єдиного моноліту з мінімумом рухомих елементів. У передній його частині розташовані електроди, що передають електричний розряд, а в деяких моделях ще й кріплення для змінного картриджа зі стріляючими електродами. У корпусі будь-якого електрошокера контактної або дистанційної дії міститься власне джерело електричного живлення (акумулятор або батарея). Також на корпусі розташований повзунок або кнопки, що використовуються для керування пристроєм. Усі моделі електрошокерів мають у тому чи іншому вигляді виконаний запобіжник, більшість із них оснащується ліхтариком, деякі – звуковою сиреною. Корпус шокера зазвичай виготовляється з урахуванням зручного розташування в руці та протидії вихоплюванню нападником. Для цього на ньому робляться спеціальні виступи, при оздобленні ручки використовуються гумові вставки, навішуються ремінці для одягання на зап'ястя.

Залежно від призначення, форма та розміри електрошокера можуть суттєво відрізнятися. Для співробітників охоронних підприємств виготовляються видовжені електрошокери з круглим перерізом корпусу. Такі шокери можуть використовуватися не лише для ураження порушників електричним струмом, але й як звичайний кийок. Для тендітних дівчат виготовляються електрошокери, довжина корпусу яких не перевищує 100-150 мм. Такий засіб самооборони легко поміститься в будь-яку сумочку і за потреби ефективно зупинить зловмисника чи небезпечну тварину. Однак більшість модельного ряду електрошокерів складають пристрої із середніми габаритами (довжина 200-250 мм), які вирізняються універсальністю і можуть використовуватися для самооборони чи виконання службових обов'язків будь-якою дорослою людиною.

Уражаюча дія електрошокової зброї заснована на кількох принципах впливу на нападника. По-перше, тут працює ефект оглушення. Викликається він тим, що електричний розряд діє на нервові клітини, провокуючи короткочасні судоми та больовий шок. Усе це приводить зловмисника у стан втрати зв'язку з реальністю та дезорієнтує його. На певний час злочинець або небезпечна тварина втрачає можливість не лише нападати чи чинити опір, але й рухатися взагалі.
По-друге, розряд, що передається електрошокером, викликає електром'язові порушення, які проявляються в мимовільному скороченні м'язів. Виражається це в тому, що нападник перестає контролювати свої рухи та положення у просторі, падає і втрачає можливість завдати шкоди тому, хто захищається. Перевагою електром'язового порушення, викликаного розрядом електрошоку, є його миттєвий і надзвичайно ефективний вплив на будь-якого супротивника, незалежно від вмісту в його крові алкоголю, наркотиків та адреналіну, а також від його індивідуальної переносимості больових відчуттів. При цьому електром'язове порушення характеризується повною відсутністю наслідків для тих, проти кого був застосований електрошокер. Після того, як ефект від впливу електричного розряду закінчиться, ознак серйозних фізичних ушкоджень чи порушення здоров'я в об'єкта не з'явиться.